Четвер, 19.07.2018, 16:26
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2016 » Червень » 22 » Волинській дослідній станції - 60 років!
09:06
Волинській дослідній станції - 60 років!

Волинській дослідній станції - 60 років!

Волинську державну сільськогосподарську дослідну станцію  засновано наказом Волинського обласного управління сільського господарства № 197 від 12 червня 1956 року на базі радгоспу „Комуніст” Луцького району. Центральна садиба знаходилась у с.Гнідава, за 5 км від м.Луцька. Орні землі і кормові угіддя зосереджувались у двох відділеннях (с.Гнідава, с.Рокині та с.Брище). У географічному відношенні перше відділення розташовувалось у зоні Лісостепу, з ґрунтами чорноземного типу, а друге – в Поліській частині області, де переважали дерново-підзолисті ґрунти, що надалі й зумовили багатопрофільну специфіку функціонування  дослідної станції.
Комплектування науково-технічним персоналом розпочалося з серпня 1956 року, що дало змогу одразу приступити до закладання дослідів з озимими культурами і підготувати агротехнічні фони для весняних дослідів. Було створено 10 структурних підрозділів, покликаних працювати над науковими розробками.
Відведені приміщення не задовольняли потреб станції, були не пристосовані до наукової роботи, тому в Луцьку виділили невеликий будинок з 11 кімнат площею 207 м2, в якому розмістилась агрохімлабораторія. Поруч знаходились лабораторія економіки, інформації і захисту рослин. Одночасно комплектувалася наукова бібліотека, яка нараховувала спочатку 2145 примірників книг без періодичних видань. Зазначимо, нинішній фонд становить близько 20 тис. видань з аграрної тематики.
З 1974 року в с.Рокині розпочалося будівництво  науково-виробничого комплексу з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, елеватором, теплицями, що відповідали останнім вимогам сільськогосподарської науки. А уже в 1979 р. було відкрито нові корпуси. З 1986 по 2003 рр. наукова установа входила до складу науково-виробничого об’єднання „Еліта”.
У 2000 р. рішенням Президії Української академії аграрних наук №115 від 28 грудня Волинська державна сільсько-господарська дослідна станція отримала статус Волинського інституту агропромислового виро-бництва. Наказом Національної академії аграрних наук №316 від 24 листопада 2011 р. інститут реорганізовано у Волинську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН.
Директори наукової установи – висококваліфіковані фахівці, проявили в свій час неабиякі організаторські та господарські здібності, всебічно сприяли становленню аграрної науки на Волині і внесли значний вклад в її розвиток та підйом сільськогосподарського виробництва.
Першим директором дослідної станції було призначено Івана Антоновича Власюка (1956-1961 рр.), фронтовика, кандидата с.-г. наук,  досвідченого керівника і науковця. Колектив, очолюваний Власюком І.А., започатковує основні напрямки науково-дослідних робіт на майбутні роки, розробляє агротехнічні заходи підвищення урожайності с.-г. культур, закладає фундамент майбутніх досліджень. Директорами Волинської ДСГДС були також Микола Олексійович Кругляк  (1961-1964 рр.), Георгій Андрійович Шевченко (1964-1974 рр.), Петро Сергійович Теслюк (1974-1981 рр.), Іван Васильович Дудченко (1981-1987 рр.), Зіновій Степанович Ковальчук (1987-1994 рр.), Василь Павлович Битов (1994-2004 рр.), Володимир Михайлович Склянчук (2004-2006 рр.), Віталій Дмитрович Пахольчук (2006-2012 рр.), Олександр Валентинович Голій (2012-2015 рр.), Олег Юліанович Карпінський (2015 р. – по нинішній час).
Зі створенням дослідної станції і розвитком сільськогосподарської науки на Волині тісно пов’язані імена знаних науковців: П.П.Граковського, Л.В.Броннікової, Л.І.Бобкової, М.Й.Сидун, Л.Д.Фоменка, З.С.Барнаш, М.М.Хелемендика, Н.П.Глуховської, Г.М.Золотухіної, Л.С.Василюк, А.М.Майстра, М.М.Карп’яка, М.Є.Бодуна, М.Ф.Завадського, В.І.Галочки, Б.Б. Котвицького, М.Д. Науменка, А.П. Білітюка, С.В. Петренка, Т.С. Янка,       М.І. Приймачука, В.М. Карпюка, В.Й. Попка та інших.
З початку роботи дослідної станції наукові дослідження були розгорнуті за 15-ма напрямками, зокрема: з питань розробки раціональної системи обробітку ґрунтів під основні культури (озима пшениця, жито, картопля, цукрові буряки, кормовий люпин, кукурудза, льон-довгунець і гречка); обґрунтування системи внесення добрив, заходів по підвищенню родючості ґрунтів; виведення нових та поліпшення існуючих високоврожайних сортів зернових і зернобобових культур; поліпшення кормових угідь і агротехніки вирощування с.-г. культур на осушених торфовищах і надмірно зволожених ґрунтах області; техніко-економічної оцінки нової техніки; налагодження і створення системи первинного та елітного насінництва тощо.
Практично вже з 1957 р. наукові співробітники розпочали плідну роботу з впровадження досягнень науки і передового досвіду у виробництво шляхом консультацій та участі в різних заходах, що проводилися з ініціативи обласного управління сільського господарства, виїздами в колгоспи, пропагуючи аграрні знання та досягнення науки через пресу, радіо, лекції та іншими доступними методами.
Працівники дослідної станції провели комплексне обстеження ґрунтів (1957-1963 рр.) і на основі цього розробили та надали практичні рекомендації щодо правильного використання с.-г. угідь  і методів підвищення родючості ґрунтів. Науковці відразу включилися в роботу з надання допомоги в постачанні колгоспів високоякісним сортовим насінням. Так, в 1957 р. було вирощено і розподілено по господарствах області насіння еліти та супереліти зернових і зернобобових у кількості 135,3 т, картоплі (еліта) – 140 т. Цього ж року співробітники відділу тваринництва створили станцію і 13 пунктів штучного осіменіння ВРХ. Були проведені заходи з оздоровлення тварин і птиці від туберкульозу, що дало можливість швидко ліквідувати всі крупні вогнища захворювання тварин в області. Одночасно з науковою роботою велася лекційна пропаганда, надавалися консультації, видавалися наукові статті, плакати, бюлетені.
Серед фундаментальних досліджень, проведених у дослідній станції, найбільшого успіху досягнуто в селекції великої рогатої худоби: виведено нову породу великої рогатої худоби – Волинську м’ясну, яка офіційно визнана новим селекційним досягненням і захищена 30-ма авторськими свідоцтвами та наказом  Мінсільгосппроду України № 335 від 30 грудня 1994 р.  Порода пристосована до умов Полісся та Прикарпаття, характеризується високим генетичним потенціалом і знаходиться на рівні кращих зарубіжних аналогів. Створені спеціалізовані стада, де налічується до 5 тис. гол. корів, а племінна база дозволяє розширювати об’єми промислового схрещування та успішно розвивати галузь м’ясного скотарства в Західному регіоні України. Спільно з іншими вченими автори породи – Янко Т.С., Тулайдан С.В., Шевчук Л.М., Крочук В.А., Долока С.М. та ін.
За останні 10 років науковцями відділу тваринництва дослідної станції відпрацьовані технології утримання та годівлі ВРХ Волинської м’ясної породи, що дають можливість для Волині утримувати лідируючі позиції в Україні за кількістю поголів’я м’ясної худоби і забезпечують прибутковість галузі.
Важливим науковим напрямком роботи вважається виведення нових сортів сільськогосподарських культур. Селекцію озимого жита та ярого ячменю започатковано кандидатом с.-г. наук Граковським П.П. з 1957 р., а жовтого кормового люпину – з 1958 р. старшим науковим співробітником Джонсоном А.А. Завдяки багаторічним зусиллям науковців і технічного персоналу було виведено високоврожайні сорти озимого жита для зони Полісся: Волинське білозерне з урожайністю 3,7 т/га (Граковський П.П.), Лучанка, Добриня з урожайністю 5,1-5,3 т/га, (Майстер А.М., к.с.-г. наук). Сорти озимого жита Паллада та Ірина з урожайністю 5,3-5,5 т/га (максимальна –  8,1 т/га, (Майстер І.І., Майстер А.М.)) характеризуються високою морозо- і зимостійкістю, толерантністю до ураження хворобами, екологічною пластичністю і впроваджуються у багатьох областях України. В даний час у державному сортовипробуванні знаходиться новий сорт озимого жита селекції дослідної станції Серпанок (Плакса В.М., к.с.-г.наук, Ничипорук В.В.)
Із застосуванням нових досягнень селекції в дослідній станції виведено 9 сортів ярого ячменю з високою врожайністю та відмінними пивоварними якостями. Зокрема: Вегетативний 3, Волинський пивоварний, Боратинський, Зеніт, Стирський, Світязь, Карат та інші (селекціонери Граковський П.П.,    Романюк М.П.), які знайшли своє застосування на полях Західного регіону та як цінний вихідний селекційний матеріал, а сорт Карат в даний час успішно вирощується на полях Волинської та Рівненської областей.
Загальне визнання серед виробничників отримав високоврожайний сорт жовтого кормового люпину Рокинський 58 з урожайністю насіння 1,55 т/га і зеленої маси –  40,9-42,3 т/га (Шелест С.К., к.с.-г. наук). Сорти Волинський 1, Волинський 82, Надійний, Прип’ятський, Гетьман виведені під керівництвом завідувача відділу селекції Михайла Феофановича Завадського, характеризуються високою урожайністю і фузаріозостійкістю, а сорт Прип’ятський зайняв перше місце в державному сортовипробуванні за стійкістю на фузаріозному фоні. За останні 10 років у дослідній станції виведено сучасний сорт жовтого кормового люпину Світязь (Гонта А.І.; Плакса В.М.,  к.с.-г. наук), що став національним стандартом України. В даний час в державному сортовипробуванні знаходиться новий сорт жовтого кормового люпину Лучеськ (Плакса В.М., к.с.-г. наук;  Яблонська В.В.).
Волинська ДСГДС виступає ініціатором широкого впровадження на Поліссі перспективної культури – озимого тритикале. В результаті плідної співпраці з вивчення нових селекційних сортозразків та ліній озимого тритикале відділом рослинництва спільно з Інститутом землеробства та Миронівським інститутом пшениць ім. В.М.Ремесла виведено і районовано нові високоврожайні сорти тритикале Тандем, Поліський 7 та Поліський кормовий (Білітюк А.П., к.с.-г. наук). У результаті співпраці Волинської ДСГДС з Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН (м. Харків) протягом 2006-2008 рр. виведено сорт Ратне (М.І. Приймачук, к.с.-г. наук), який став основним сортом озимого тритикале для поліських районів Волинської області з урожайністю 6,4 т/га. Протягом 2009-2014 рр. виведені ще два нові сорти озимого тритикале – Шаланда та Маркіян (Приймачук М.І., к.с.-г. наук, Плакса В.М., к.с.-г. наук). В даний час в державному сортовипробуванні находяться сорти озимого тритикале спільної селекції з Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва –  Пластун Волинський та Ярослава (дворучка) (Плакса В.М., к.с.-г. наук).
За останні 10 років спільно з Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва успішно розпочато роботу з селекції озимої пшениці, яка увінчалась новим сортом Москаль (Приймачук М.І., к.с.-г. наук). В даний час у державному сортовипробуванні знаходиться сорт озимої пшениці Агафія (Плакса В.М., к.с.-г. наук).
З інших напрямків досліджень слід відмітити досягнення відділу рільництва, а пізніше – відділу землеробства (керівники: кандидати с.-г. наук Фоменко Л.Д., Науменко М.Д.). Науковцями розроблено раціональні системи обробітку ґрунтів під основні с.-г. культури, закладено основи побудови сівозмін для Західного Полісся і Лісостепу, удосконалено технологію вирощування льону-довгунця з урожайністю 1,0-1,2 т/га, доведено ефективність використання сидератів замість органічних добрив, встановлено переваги двофазного обробітку ґрунту, відпрацьовано агротехнічні прийоми підвищення родючості ґрунтів, удосконалено ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території, яка забезпечує захист ґрунту від ерозійних процесів та ріст урожайності с.-г. культур на 10-12%.
В останні роки науковці відділу землеробства розробили технологію мінімального обробітку ґрунту, яка дозволяє знижувати забур’яненість культурних посівів та може застосовуватись при органічному землеробстві. Крім того, розроблено систему експлуатації осушуваних ґрунтів, що дозволяє не тільки підвищити урожайність культур на 10-12%, але й зберегти та відтворити родючість органогенних ґрунтів (Науменко М.Д., к.с.-г. наук; Новосад В.І.).
Науковцями лабораторії агрохімії під керівництвом кандидатів с.-г. наук Співака Х.С., Барнаш З.С., Котвицького Б.Б. проведено вагомі дослідження з обстеження ґрунтів, визначення їх родючості і рівня кислотності; розроблено і впроваджено системи удобрення основних с.-г. культур в сівозмінах Полісся та Західного Лісостепу; встановлено ефективність різних типів добрив, розроблено ефективні прийоми їх внесення. Велика увага  приділялась шляхам підвищення родючості ґрунтів, підданих агротехногенній деградації (Пузняк О.М., к.б. наук). Варто відмітити, що довготривалий стаціонарний дослід (з 1966 р.) з питань вивчення систем удобрення на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Західного Полісся сертифіковано Англією і включено в сітку стаціонарних дослідів Європи із занесенням в Єврокаталог. За останні 10 років розроблено систему удобрення з включенням нових водорозчинних добрив на основі комплексної функціональної діагностики, яка дозволяє оперативно реагувати на нестачу тих чи інших речовин в рослині. Застосування комплексної функціональної діагностики скорочує витрати на 10-15% та збільшує врожай на 20-25% (Котвицький Б.Б., к.с.-г. наук;  Пузняк О.М., к. б. наук).
У галузі кормовиробництва проведено поглиблені дослідження не лише з підвищення продуктивності заплавних лук та створення високопродуктивних сіяних багатоукісних травостоїв, пасовищ і сінокосів на торфових і мінеральних ґрунтах, але і в польовому кормовиробництві. За останні роки науковці в галузі кормовиробництва  розробили сучасну технологію вирощування та заготівлі однорічних багатокомпонентних високопродуктивних травосумішок, придатних до використання як на сінаж, так і для зеленого конвеєру, що особливо актуально при безприв’язному утриманні ВРХ (Дудченко В.І., к. с.-г. наук; Мисковець О.А.; Морозова В.І.; Шевчук М.Й.).
В галузі картоплярства зусилля вчених спочатку були спрямовані на розробку та впровадження основних агротехнічних прийомів вирощування високих і стійких урожаїв картоплі, а пізніше – технологій виробництва насіннєвої картоплі з використанням прискореного розмноження вихідного насіннєвого  матеріалу на безвірусній основі з використанням культури меристеми. Крім того, розроблені прийоми боротьби з золотистою картопляною нематодою, з використанням нематодостійких сортів на фоні перкальциту (Теслюк П.С., к.с.-г. наук;  Дудченко І.В.; Клець С. А.; Пахольчук В.Д.). За роки існування наукового закладу вирощено та реалізовано в Україні та за її межами              250 тис. т елітного насіння картоплі 40 сортів. За останні роки науковцями розроблена унікальна технологія вирощування екологічно чистої картоплі (без застосування пестицидів) з врожайністю 25-30 т/га (Пахольчук В.Д.).
В дослідній станції розроблено перспективну машинну технологію виробництва цукрових буряків. Доктором технічних наук Хелемендиком М.М.  засновано науково-технічний напрямок механічної вибірковості пружних систем. Теоретичні розробки втілені у виробництво у вигляді пружинних борін та ґрунтообробних агрегатів, які випускають заводи (Голій О.В., к. т. наук;  Сичук Л.В., к. т. наук). Розроблено багатомодульні машинні агрегати (Попко В.Й., к. т. наук). Всі винаходи захищені патентами. 
Відділ економічного аналізу останні роки працював над проблемою підвищення ефективності діяльності особистих селянських господарств, яких у Волинській області нараховується майже 160 тисяч. Результати роботи відображені у Програмі підвищення зайнятості і мотивації праці сільського населення Волинської області на період до 2017 року (Соколова А.О.,               к.ек. наук; Голій О.В., к.т. наук), а також у колективній монографії ”Соціально-економічні проблеми розвитку сільських територій: регіональний аспект”.
Результати багаторічної праці науковців знайшли відображення у монографії “Науково обґрунтована система ведення агропромислового виробництва у Волинській області”.
У цілому наукова діяльність співробітників  дослідної станції в останні роки була зосереджена на виконанні 20 завдань за 13 державними науково-технічними програмами, на їх апробації, маркетингу та інноваційному провайдингу в сільськогосподарське виробництво. Відповідно до напрямків науково-дослідної роботи створено і функціонує 9 наукових підрозділів, а над виконанням державних програм працюють 30 наукових співробітників, в т.ч. 7 кандидатів наук. Наукові підрозділи дослідної станції співпрацюють з головними та галузевими інститутами системи НААН. 
Установа здійснює маркетингову та інноваційно-провайдингову діяльність. Так, у 2015 р. в господарствах області на основі договорів впроваджувалося 13 наукових розробок у дослідних та базових господарствах Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Волинської області. До складу Центру входять: Поліська дослідна станція ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського; Державна установа Волинський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Волинський обласний учбовий центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК; Державне підприємство Волинське обласне сільськогосподарське виробниче підприємство по племінній справі у тваринництві. Крім того, до складу Центру входять шість базових господарств (у т.ч. 3 дослідних): ДП ЕДГ “Еліта”, ДП ДГ “Перемога” Луцького району, ДП ДГ “Перше травня” Рожищенського району, СТзОВ «Зоря» Ковельського району, ФГ «Перлина Турії» Турійського району та СГПП «Рать» Луцького району. Волинська ДСГДС здійснює координаційно-методичну діяльність як головна установа Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва області, координує роботу наукових і навчальних аграрних закладів,  спільно з Департаментом агропромислового розвитку розробляє коротко- і довгострокові програми розвитку сільського господарства області, колегіально вирішує виробничі проблеми аграрного сектору, приймає участь у вирішенні соціальних проблем села. 
Система інституту забезпечує господарства області високоякісним елітним насінням і посадковим матеріалом нових, високопродуктивних, толерантних до шкідників та хвороб, екологічно пластичних районованих і перспективних сортів та гібридів с.-г. культур.
Крім того, дослідна станція здійснює науково-інформаційну діяльність у вигляді сільськогосподарського дорадництва, проводить конференції, семінари, наради, здійснює навчання сільськогосподарських кадрів, а також активно пропагує і впроваджує досягнення науки і передового досвіду у виробництво, надає консультації з різних питань ведення сільського господарства, приймає участь у реалізації Програми сприяння зайнятості “Зимова  агрошкола” забезпечує агрокомерційні структури області інформаційним матеріалом, здійснює видавничу діяльність, зміцнює зв’язки із засобами масової інформації.
З січня 2005 року дослідна станція здійснює випуск обласної газети „Аграрна наука Волині” тиражем 1 тис. екземплярів. Лише за І квартал 2016 року видано 12 науково-методичних рекомендацій під рубрикою „Наука – виробництву”. 
За 60 років зроблено немало, але ми не збираємось зупинятись на досягнутому. Попереду – зосередження зусиль наукового колективу на розробці і проведенні нових перспективних наукових досліджень, їх апробація та впровадження в агропромислове виробництво області як найбільш прогресивних і ефективних, виконання програм виробничого і соціального характеру. 

Голій О.В.,
к.т. наук, завідувач сектору 
науково-консультаційного та інформаційного 
забезпечення трансферу інновацій

 

Переглядів: 457 | Додав: Kasiopei | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Червень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites