Інформаційний листок

Сидерація – основа підвищення урожайності сільськогосподарських культур

Сидерація – один з найдоступніших, простих і дешевих заходів підвищення родючості ґрунтів.

Основна передумова успішного вирощування сидератів в умовах Полісся – це наявність теплого літньо-осіннього періоду після збирання озимих та ярих культур, який становить 80-95 днів.

Застосування сидеральних добрив забезпечує нагромадження атмосферного азоту бобовими культурами в ґрунті, а також є важливим джерелом поновлення органічної речовини у ґрунті. Вплив сидеральних культур на нагромадження  органіки залежить від того, як використовується «зелене добриво» під час його заробки. В технологічному плані можна використовувати всю вегетативну масу з кореневою системою, або лише пожнивно-кореневі рештки.

Після заорювання зеленої маси через канали відмерлих коренів добре здійснюється аерація і збільшуються запаси вологи, поліпшується водний і повітряний режим ґрунту. Застосування сидератів сприяє покращенню біологічної активності ґрунту за рахунок збільшення чисельності ґрунтових мікроорганізмів. В результаті цього підвищується родючість ґрунту і урожай сільськогосподарських культур.

Сидеральні культури пригнічують ріст бур’янів і проявляють по відношенню до них антагоністичну дію, а також знижують чисельність нематоди – злісного шкідника сільськогосподарських культур.

Найбільш оптимальні сидерати для вирощування в умовах Волині у проміжних посівах: бобові культури – люпини однорічний і багаторічний, пелюшка, буркун; хрестоцвіті – гірчиця, редька олійна, ріпаки озимий і ярий; злакові – яре і озиме жито.

За строками посіву сидерати поділяються на підсівні, поукісні, пожнивні та сидеральні пари.

Підсівні – рано навесні підсівають люпин багаторічний або іншу культуру впоперек рядків озимих. Після збирання озимих на зерно підсівний сидерат до пізньої осені нарощує зелену масу(22-25 т/га). Потім вона заробляється у ґрунт  під ярі культури .

Поукісні сидерати висіваються після збирання озимих на зелений корм в кінці травня на початку червня. До посіву озимих  наростає 25-30 т/га сидеральної маси, яка заорюється в кінці серпня.

Пожнивні сидерати висіваються після збирання озимих зернових культур в першій або другій декадах серпня. За осінній період відбувається наростання зеленої маси, яка заробляється в ґрунт у кінці жовтня, першій декаді листопада з послідуючим використанням під ярі культури.

Сидеральні пари  характеризуються тим, що весь вегетаційний період, поле зайняте сидеральною культурою. Посів проводиться рано весною. Після наростання зеленої маси в кінці липня – початок серпня проводиться заробка  в ґрунт з послідуючим використанням  під озимі зернові культури. За цей період наростає 30-35 т/га сидеральної маси.

Оптимальна глибина заробки сидерату за даними Волинської ДСГДС становить 12-14 см, тобто в середину орного шару.

За урожайності зеленої маси до 30 т/га кращим способом заробки в ґрунт є дворазове дискування з інтервалом 12-14 днів з попереднім коткуванням і наступною оранкою через 8-10 днів. За урожайності зеленої маси більше 30 т/га доцільно попередньо провести подрібнення сидеральної маси з наступним дискування і оранкою, дотримуючись вище вказаних інтервалів.

Сидеральні культури відіграють важливу роль у підвищенні урожайності сільськогосподарських культур. За даними досліджень Волинської ДСГДС приріст від сидерації становить: озимих зернових – 0,17-0,43 т/га, картоплі – 5-9, цукрових буряків – 6-14, зеленої маси кукурудзи – 7-13, зерна кукурудзи – 1-1,3, гречки – 0,6-1 т /га.

У сучасних умовах господарювання сидерацію необхідно розглядати як перспективний агрозахід, що, в свою чергу, покращує властивості ґрунту, підвищує урожайність сільськогосподарських культур, а також знижує собівартість  виробництва продукції рослинництва.

Михалевич О. Ф.,

Панасюк І. А.,

наукові співробітники відділу землеробства

 та  агрохімії Волинської ДСГДС