Лісостепова	Перехідна	Поліська
Озима пшениця        80%	Озима пшениця        40%	Озима пшениця        10%
Озиме жито              10%	Озиме жито               20%	Озиме жито              70%
Тритикале                  10%	Тритикале                   40%	Тритикале                  20%

        

         У сівозмінах Лісостепової зони озимі зернові культури слід розміщувати після багаторічних і однорічних трав, кукурудзи на силос, зернобобових. У Перехідний і Поліській кращими попередниками є багаторічні трави, однорічні, злаково-бобові сумішки, кукурудза, люпин і просапні, які зібрані до початку оптимальних строків сівби. Крім того, в Перехідній зоні після гірших попередників замість озимої пшениці доцільно висівати тритикале.

         Одним з важливих елементів у вирощуванні озимих є раціональна система обробітку ґрунту, яка забезпечує своєчасну появу сходів та хороший розвиток рослин з осені, що стає вирішальною умовою для одержання високих і стабільних врожаїв.

         Всі попередники необхідно зібрати своєчасно і в стислі строки, що дасть змогу якісно підготувати ґрунт. При цьому враховують специфічні особливості року, насамперед підвищену забур’яненість, а також короткий період між збиранням врожаю і посівом озимих.  

         При виборі технології підготовки ґрунту основними критеріями повинно бути енерго-, ресурсо- і вологозбереження. Це переважно способи, що базуються на використанні дискових знарядь, плоскорізів і чизелів. Як свідчать дослідження і виробнича практика, енергозберігаючі способи обробітку під озимі виправдані за будь-яких умов. Та не варто забувати і про плужний обробіток, який краще застосовувати на сильно забур’янених площах, а також після багаторічних трав і стерньових попередників. Оранку потрібно закінчити не пізніше як за 2-3 тижні до початку сівби, так як посів по свіжій оранці призводить до зріджених і невирівняних сходів.

         На відносно чистих від бур’янів полях, після однорічних трав чи зернобобових, застосовують безплужні способи підготовки ґрунту. При цьому підвищується його ерозійна стійкість, економиться 25-30 % пального, затрати праці скорочують на третину і забезпечується отримання нормальних сходів навіть у посушливі періоди. Найбільш раціональним є застосування мілких обробітків дисковими знаряддями в агрегаті з боронами чи котками.

         Після пізніх культур, які залишають багато пожнивних решток, найкраще використовувати важкі дискові борони на глибину 10-12 см, під кутом 45 до напрямку руху агрегата.

         На важких оглеєних і дерново-карбонатних ґрунтах, а також на схилах під озимі доцільно застосовувати плоскорізний і чизельний обробітки.

         Піщані ґрунти, де з’являється вітрова ерозія, обробляють важкими секційними культиваторами в агрегаті з голчастими боронами.

         Для зменшення змиву ґрунту на схилах більше 3⁰ , перед сівбою проводять щілювання по горизонталях місцевості на глибину 50-60 см. Цей агрозахід рекомендується  і по сходах озимих восени перед замерзанням ґрунту. На полях, які мають багато мікропонижень (блюдець) і де можливий застій води та вимокання посівів, після основного обробітку також необхідно провести щілювання.

         Період між основним обробітком і сівбою потрібно використати для провокування сходів бур’янів і знищення їх, застосовуючи культиватори і борони. 

         За пізніх строків підготовки ґрунту, бур’яни сходять разом з озимими культурами, перезимовують з ними і весною для їх знищення вимагається додаткове застосування хімічних засобів. В протилежному випадку, через забур’яненість втрачаємо значну частину врожаю та маємо перевитрату пального під час збирання.

         В залежності від грунтово-кліматичних умов року, потрібно диференційовано провести передпосівний обробіток. Він повинен забезпечити тверде «ложе» і сприятливі умови для рівномірної заробки насіння  та підвищення його польової схожості. Для цього необхідно використовувати культиватори з стрілчастими лапами в агрегаті із середніми боронами. Для розпушування і додаткового вирівнювання ґрунту перед сівбою слід широко використовувати наявні комбіновані агрегати типу «РВК» або «Європак».

         Важливе значення має ущільнення ґрунту до і після сівби, що забезпечує одержання дружніх та вирівняних сходів. Цей агрозахід найкраще проводити кільчасто-шпоровими або кільчасто-зубчастими котками, які знизу ущільнюють, а зверху розпушують посівний шар ґрунту.

         І останнє, на що потрібно звернути увагу – це дотримання технологічної дисципліни, адже всі операції з підготовки поля ґрунтуються на біологічних потребах рослин і законах землеробства.

 

 

 

 

Науменко М.Д.,

кандидат с.-г. наук, провідний науковий співробітник

 відділу землеробства і агрохімії